Шевчук Олександр Васильович
Олександр Шевчук народився 19 вересня 1995 року в селі Туричани Волинської області. До четвертого класу навчався у рідному селі, потім перейшов до школи села Дуліби, де вчився до дев'ятого класу. Після школи в Оваднівському професійному ліцеї здобув професію тракториста.
У навчальному закладі познайомився із майбутньою дружиною Оксаною. Одружилися вони 9 серпня 2015 року. У листопаді 2015 року народився їх синочок Влад. Після одруження Олександр жив із сім'єю в селі Дарівка Ковельського району.
Хлопець був дуже працьовитий. У вільний час любив збирати гриби, захоплювався риболовлею. В останні роки Олександр працював грейдеристом у ТОВ «Ідея» в Ковелі. На роботі хлопця поважали за особистістні й професійні якості, завжди гарно відгукувалися про нього. Олександр був щирий, дуже добрий та привітний і, водночас, стриманий і відповідальний. Це людина з великої літери. Разом із дружиною він мріяв про щасливе майбутнє, старість разом, але, на жаль, доля розлучила.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, Олександр був за кордоном. Повернувся додому у листопаді 2022 року. У червні 2024 року був призваний до Збройних Сил України . Після навчання, у серпні, вирушив боронити Донеччину, воював у лавах 100-ї окремої механізованої бригади, військова частина 7028. Свій останній бій захисник прийняв 18 вересня 2024 року у місті Торецьк, загинув внаслідок мінометного обстрілу. Отримав травми, несумісні з життям. А вдома чекали дружина Оксана, син Владислав та батьки Зоряна і Василь.
Поховали Олександра в селі Дарівка. Захиснику назавжди 28 років. Герой назавжди залишився в серцях рідних, близьких та знайомих щирим, чуйним, добрим. Назавжди в нашій пам'яті!
