Юзепчук Олег Петрович
ЮЗЕПЧУК (ЮЗИПЧУК)
Олег Петрович
30.07.1984-23.09.2024
Олег Юзипчук народився в с. Битень Ковельського району Волинської області. Все своє свідоме життя провів там. Зі слів мами, був добрим, спокійним, хорошим хлопцем. Мав багато друзів, був веселий, товариський, дружелюбний. Дуже любив ходити з друзями на дискотеку, до місцевого клубу. Шанобливо ставився до батьків. Любив маму Єву, поважав вітчима Івана, який виховував Олега з 4-х років.
Життєві обставини склалися так, що Олег відбував покарання за гратами. Але і там не втратив людяності. Саме звідти 15 червня 2024 року пішов захищати свою Україну від російських загарбників.
Коли їхав на Луганщину, мама востаннє чула голос сина. Багато говорили, плакали, він співав їй пісні у слухавку. Із того часу більше нічого…
А потім прийшло повідомлення, що Олег зник. Стрілець 1 штурмового взводу штурмової роти вважався безвісти зниклим до 31 травня 2025 року. Хоч у рідних до останнього жевріла надія, дива не сталось…
Олег Юзипчук загинув у бою за Україну поблизу Новогродівки Покровського району Донецької області, захищаючи свою Батьківщину. Похований у рідному селі Битень 2 червня 2025 року.
Указом Президента України від 29 липня 2025 року №561 Юзипчук Олег Петрович посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
