Пошук

Садиба шляхетських родів Ярузельських та Вільгів. (Manor of the Yaruzelski and Vilgy noble families.)

Садиба шляхетських родів Ярузельських та Вільгів.

Про початок будівництва та первісний вигляд голобської резиденції шляхетських родів Ярузельських та Вільгів достеменно не відомо майже нічого. Ярузельські були ймовірними фундаторами маєтку, який заклали з початком XVIII століття, проте зі всього комплексу найстаріших палацових споруд до сьогодні зберігся тільки будинок в’їзної брами.

Палац Ярузельських знаходився посеред розкішного парку навпроти брами за просторим курдонером і про його первісний вид можна з певністю судити лише з акварелі польського художника Наполеона Орди (1807 – 1883). Малюнок, на задньому плані якого зображено руїни маєтку, виконано близько 1876 року в Голобах, коли «палаццо» вже був знищений пожежею. Це був двоповерховий прямокутний у плані будинок, ймовірно, під чотирисхилим ламаним дахом, покритим ґонтом – як і в’їзна брама. Оборонних функцій палац не виконував.

У часи наполеонівських воєн тут розміщувався штаб французьких військ під командуванням Карла Шварценберга, а згодом – вже російських військ Барклая де Толлі. А близько 1870 року будівля вигоріла дощенту та не відновлювалася. Проте дотепер збереглися залишки старого парку, який оточував шляхетський маєток.
Натомість будівля офіцини (флігель) комплексу палацових споруд збереглася дотепер. Збудована у XVIII столітті, споруда зазнала численних перебудов, виконуючи роль помешкання для власників маєтку вже після руйнації палацу.  Найстаріша центральна частина флігеля архітектурно була схожа на в’їзну браму, але без ламаного даху. Вже в часи Вільгів задній фасад флігеля було розширено прямокутною прибудовою, висотою в два поверхи, з арковим вестибюлем, яка вміщала концертну залу та ложу для оркестру.

Частина сполучених будівель використовувалася як оранжерея. Проте вже наприкінці ХІХ століття концертна зала була розібрана. Коли ж маєток із власності Вільгів по жіночій лінії перейшов спершу до роду Підгороденських, а потім наприкінці ХІХ століття – до Ронікерів, то виявився затісний для численних спадкоємців. Тож після поділу родинних маєтностей у 1918 році до колишнього флігеля палацу Ярузельських та Вільгів добудували ще одне крило. Нова споруда була зведена перпендикулярно до первісного прямокутного будинку, частково на фундаментах старої концертної зали. Задня частина прибудови була одноповерхова з плоским дахом, а фасад зі сторони в’їзду до маєтку – двоповерховий, з бароковим фронтоном. Над парадним входом виступав напівкруглий портик з балконом та кованою огорожею, опертий на шістьох колонах. В такому вигляді з незначними змінами садиба збереглася дотепер.

Після вибуху Другої світової війни та смерті в 1943 році останньої власниці садиби Марії-Кароліни Мяновської з дому Ронікерів, цей будинок виконував різноманітні функції – будинку культури, військового госпіталю, лікарні та дитячого будинку-інтернату. Після закриття останнього в 1989 році колишня садиба Ярузельських та Вільгів занепала і швидко руйнується. Попри надання статусу пам’ятки архітектури національного значення споруда від 1989 року не ремонтувалася.

Фото без опису

Фото без опису

Manor of the Yaruzelski and Vilgy noble families.

Almost nothing is known for sure about the beginning of construction and the original appearance of the Golob residence of the Yaruzelski and Vilgy noble families. The Yaruzelski were the probable founders of the estate, which was established at the beginning of the 18th century, but only the entrance gate house has been preserved from the entire complex of the oldest palace buildings.

The Jaruzelski Palace was located in the middle of a luxurious park opposite the gate behind the spacious kurdoner and its original appearance can be judged with certainty only from the watercolors of the Polish artist Napoleon Horda (1807 - 1883). The drawing, in the background of which the ruins of the estate are depicted, was made around 1876 in Goloby, when the "palazzo" had already been destroyed by fire. It was a two-story rectangular building, probably under a hipped roof, covered with shingles – the same as the entrance gate. The palace did not perform defensive functions.

During the Napoleonic Wars, the headquarters of the French troops under the command of Karl Schwarzenberg, and later the Russian troops of Barclay de Tolly, were located here. And around 1870, the building burned to the ground and was not restored. However, the remains of the old park, which surrounded the noble estate, have been preserved until now.

Instead, the office building (wing) of the complex of palace buildings has been preserved until now. Built in the 18th century, the building underwent numerous reconstructions, acting as a residence for the owners of the estate even after the destruction of the palace. The oldest central part of the wing was architecturally similar to the entrance gate, but without the broken roof. Already in the time of the Vilgis, the rear facade of the wing was extended by a rectangular extension, two stories high, with an arched vestibule, which accommodated a concert hall and a box for the orchestra.

Part of the connected buildings was used as a greenhouse. However, at the end of the 19th century, the concert hall was dismantled. When the estate from the property of the Vilgis passed through the female line first to the Pidhorodenski family, and then at the end of the 19th century to the Ronikers, it turned out to be cramped for numerous heirs. So, after the division of the family estates in 1918, another wing was added to the former wing of the Jaruzelski and Vilgy palaces.

The new building was erected perpendicular to the original rectangular building, partly on the foundations of the old concert hall. The rear part of the extension was one-story with a flat roof, and the facade on the side of the entrance to the estate was two-story, with a baroque pediment. Above the main entrance stood a semicircular portico with a balcony and a wrought-iron fence, supported by six columns. In this form, with minor changes, the estate has been preserved until now.

After the outbreak of the Second World War and the death in 1943 of the last owner of the manor, Maria-Karolina Mianovska from the Roniker house, this house performed various functions - a cultural center, a military hospital, a hospital and an orphanage. After the closure of the latter in 1989, the former estate of the Yaruzelski and the Vilgy families fell into disrepair and is rapidly collapsing. Despite the status of an architectural monument of national importance, the building has not been repaired since 1989.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь