Дзвіниця церкви святого великомученика Георгія. (The bell tower of the church of Saint Reverend George.)

Дзвіниця церкви святого великомученика Георгія.

Дерев’яна дзвіниця, що знаходиться на подвір’ї святого великомученика Георгія, є старішою за будівлю самої церкви. Походить з початку XVIII століття та збудована в народному стилі, типовому для православної сакральної архітектури Волині того часу.

Це двоярусна споруда з дерев’яного бруса, в плані наближена до квадрата зі стороною понад 6 метрів. Нижній ярус - з одним вікном справа від входу, критий ґонтовим дашком впритул до трохи вужчого верхнього ярусу, який становить відкрита аркова галерея. Дах дзвіниці пірамідальний, чотирискатний, критий ґонтом. Висотою близько 13 метрів.

Дзвіниця мала 9 дзвонів із різним походженням і датуванням: від 1641 до 1869 року.  Щонайменше один із них походив із ліквідованого Пугинського унійного монастиря, ще один – зі старої церкви с. Мосор. На початок ХХ століття дзвони були зношені та пошкоджені, тож іще до Другої світової війни було придбано 5 нових дзвонів, які використовуються дотепер.

        Після реставрації церковна дзвіниця завдяки старанням настоятеля голобської парафії УПЦ  святого великомученика Георгія архімандрита Ніфонта (Омельчука) з 2012 року набула ще й функції культурно-освітнього простору. Тут облаштовано галерею «Дзвіниця», де експонуються предмети старовини та проводяться культурні заходи.

        The bell tower of the church of Saint Reverend George.

        The wooden bell tower located in the yard of the church of Saint Reverend George, is older than the building of the church itself. It dates back to the beginning of the 18th century and was built in a folk style typical of the Orthodox sacred architecture of Volyn at that time.

        It is a two-story building made of wooden beams, in plan it is close to a square with a side of more than 6 meters. The lower tier - with one window to the right of the entrance, covered with a shingle roof close to the slightly narrower upper tier, which forms an open arched gallery. The roof of the belfry is pyramidal, four-pitched, covered with shingles. About 13 meters high.

        The belfry had 9 bells of different origins and dates: from 1641 to 1869. At least one of them came from the liquidated Puginsky Union Monastery, another one from the old church of the village Mosor. By the beginning of the 20th century, the bells were worn out and damaged, so even before the Second World War, 5 new bells were purchased, which are still in use today.

        After the restoration, the church belfry thanks to the efforts of the rector of the Holobsk parish of the UOC   St. Since 2012,  Saint Reverend George Archimandrite Nifont (Omelchuk) has also acquired the function of a cultural and educational space. The "Bell tower" gallery is set up here, where antiques are exhibited and cultural events are held.