Церква святого великомученика Георгія (Church of Saint Reverend George.)

Церква святого великомученика Георгія

Барокова (з елементами класицизму) будівля церкви св. вмч. Георгія була зведена 1783 року з фундації Чернігівського воєводи Людвіка Вільги, одночасно з перебудовою ним же римо-католицького костелу Архангела Михаїла. Ймовірно, на місці попереднього дерев’яного храму, про що свідчили залишки цвинтаря та старіша дерев’яна дзвіниця.  Церква була закладена прямокутною в плані під двосхилим дахом, однонавова, з п’ятикутним пресбітерієм та двома чотирикутними вежами з країв фасаду, висотою по 17 метрів. Двоярусні вежі увінчані цибулеподібними куполами та розділені по центру трикутним фронтоном. До парадного входу прибудований одноповерховий квадратний присінок під двосхилим дахом, зліва – прямокутна прибудова бокового виходу під пірамідальним чотирисхилим дахом, увінчаним невеликим куполом.

Церква св. вмч. Георгія була фундована як унійна. Та ще наприкінці XVIII століття після поділів Речі Посполитої вже під владою російської імперії храм почав діяти як православний. З XVIII століття зберігалася традиція хресних ходів, коли паломники влітку приносили до церкви св. Юрія Змієборця чудотворну ікону Пугинської Богородиці. Також в голобській церкві знаходилася ікона св. Георгія Переможця, написана в XVI столітті (тепер зберігається у Музеї волинської ікони в Луцьку). Невдовзі під час наполеонівських воєн у церкві з необхідності був облаштований лазарет для австрійських та саксонських військ. Внаслідок цього церква була виведена з богослужбового стану, було втрачено й іконостас та оздоблення. Тож голобський поміщик Євстафій Вільга дав кошти на виготовлення нового іконостасу, який виконав Ігнатій Квятковський в 1835 році. Цей іконостас теж не зберігся, тож 1880 року було виготовлено інший, який міститься в церкві й тепер. 1884 року склепіння всередині церкви було перекрите дерев’яною стелею, а також дахівку було замінено бляхою. В роки Першої світової війни приміщення храму використовували німецькі війська як казарму. Розібрали теж і муровану огорожу довкола церкви.

Наслідки занепаду церковної споруди відчувалися аж до кінця ХХ століття. В 70-х роках було замінено дах, а в 90-х – почато капітальний ремонт. Церква регулярно ремонтується і досі.

Church of Saint Reverend George.

Baroque (with elements of classicism) building of the Church of Saint Reverend George was built in 1783 from the foundation of Chernihiv Voivode Ludvik Vilga, at the same time as he rebuilt the Roman Catholic Church of Archangel Michael. Probably, it was on the site of an earlier wooden temple, as evidenced by the remains of a cemetery and an older wooden bell tower.

The church was built rectangular in plan under a gable roof, single nave, with a pentagonal presbytery and two quadrangular towers from the edges of the facade, each 17 meters high. The two-story towers are topped with onion-shaped domes and divided in the center by a triangular pediment. A one-story square shed under a gable roof is attached to the main entrance, and on the left is a rectangular extension of the side exit under a pyramidal four-gable roof topped by a small dome.

Church of Saint Reverend George was founded as a union member. But even at the end of the 18th century, after the divisions of the Polish-Lithuanian Commonwealth, already under the rule of the russian Empire, the church began to function as an Orthodox church. Since the 18th century, the tradition of processions has been preserved, when pilgrims brought to the сhurch of Saint Reverend George miraculous icon of the Virgin of Pugin. Also in the Golob church was an icon of St. George  the Victorious

, written in the 16th century (now kept in the Volyn Icon Museum in Lutsk). Soon, during the Napoleonic wars, the church was equipped with an infirmary for Austrian and Saxon troops due to the prevailing circumstances. As a result, the church was removed from the state of worship, the iconostasis and decorations were also lost.

So the landowner of Golob, Eustafiy Vilha, gave funds for the production of a new iconostasis, which was executed by Ignatius Kwiatkovskyi in 1835. This iconostasis was also not preserved, so another one was made in 1880, which is still in the church. In 1884, the vault inside the church was covered with a wooden ceiling, and the roof was replaced with sheet metal. During the First World War, the premises of the temple were used by German troops as barracks. They also dismantled the brick fence around the church.

The consequences of the decline of the church building were felt until the end of the 20th century. In the 1970s, the roof was replaced, and in the 1990s, major repairs began. The church is regularly repaired to this day.