Грищук Володимир Валерійович
Володимир Грищук народився 9 жовтня 1989 року в селі Кухарі Ковельського району Волинської області. Був найменшою дитиною в багатодітній родині. Володимир зростав добрим і веселим. Був працелюбним хлопчиком.
До четвертого класу навчався в школі рідного села. А потім, до одинадцятого класу, у Велицькій загальноосвітній школі.
У 2008 році закінчив ПТУ № 22 (смт Луків) і здобув професію робітника фермерського господарства, отримав посвідчення водія категорії «ВС». Працював у різних сферах, але найбільше любив працювати водієм.
У 2015 році одружився. У 2016 році у них з дружиною Русланою народився первісток, син Матвій, як дві краплі води, схожий на татка. А у 2020 році народився ще один синочок, Давид.
У перші ж дні повномасштабного вторгнення Володимир без роздумів пішов захищати свою Батьківщину та сім’ю від загарбників. Рік часу він був на Волині біля кордону з Білорусією, отримав звання старшого солдата. А з кінця березня 2023 року поїхав нищити ворога на Схід України (Донецька область). Декілька разів приїжджав у довгоочікувану відпустку. Дуже сильно сумував за своєю сім’єю та рідними.
Загинув Захисник 18.04.2024 року в Донецькій області, біля населеного пункту Очеретине, виконуючи бойове завдання.
Усі рідні та близькі до цих пір не можуть повірити в загибель коханого чоловіка, найкращого татуся і люблячого сина та брата. Володимир був хорошим другом, завжди вмів підтримати та розрадити. А його посмішку просто неможливо забути. Був справжнім патріотом своєї країни. В пам’яті тільки хороші спогади про нашого найріднішого, тепер уже Небесного Янгола ЗСУ.
Похований з почестями у рідному селі Кухарі.
