Панасюк Вадим Анатолійович
Народився 17 березня 1985 року у Ковелі. Навчався у школі №11. Після дев’ятого класу вступив до Ковельського професійного ліцею, де здобув спеціальність електрогазозварника.
Працював на будівництві, займався ремонтами в Україні і за кордоном. Трудився, не покладаючи рук, бо хотів, щоб його сім’я жила в достатку.
Свою майбутню дружину Катерину Вадим зустрів у Голобській громаді, в селі Солотвин. За 15 років подружнього життя разом вони виховали двійко чудових дітей – 14-річну Дарину та на рік молодшого Сашка – обоє навчаються у Ковельській школі №9.
Був працелюбною, сильною і товариською людиною, опорою для сім’ї.
28 квітня 2024 року був призваний на військову службу за мобілізацією Ковельським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Служив навідником у десантно-штурмовому батальйоні. Свій останній бій солдат військової частини А0281 Вадим Панасюк прийняв 19 липня 2024 року поблизу селища Північне Бахмутського району Донецької області.
Поховали воїна на кладовищі у селі Солотвин Голобської громади.
Указом Президента України від 17 вересня 2024 року № 634/2024 нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Панасюку Вадиму Анатолійовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 26 вересня 2024 року №54/2).
Вічна пам’ять і слава Герою!
